JustTalk Context

Які види злочинів проти об'єктів культурної спадщини можуть бути? Культурні цінності vs військова необхідність: які критерії визначення, що була військова необхідність і тому не дотримано зобов’язань стосовно КЦ? Які існують види злочинів проти культурної спадщини? 📽️Про всі ці питання спілкуємося з Катериною Бусол, юристкою, доценткою кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Інтро, представлення теми та спікерки. 04:03 – Чим із погляду міжнародного права є воєнні злочини проти культурної спадщини? 05:49 – Чим вирізняється український та російський контексти? 09:43 – Якою може бути відповідальність за знищення культурної спадщини? 11:51 – Що таке cultural property та heritage у юридичній термінології? 15:55 – Питання доведення та контекстуалізації 22:16 – Які складнощі в доказуванні злочинів проти культурної спадщини? 27:37 – Чи кваліфікується напади на заклади освіти як знищення обʼєктів культурної спадщини? 32:24 – Доказування умислу скоєння злочину проти культурної спадщини __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ #JustTalk #культурнаспадщина #воєннізлочини

Як громадські організації взаємодіють з органами правопорядку в частині документування міжнародних злочинів, аби зібрана інформація могла стати належними доказами в процесі? Як здійснюється верифікація інформації та ідентифікація осіб? Як відбувається робота з потерпілими й свідками? 📽️Про всі ці питання спілкуємося з Мариною Слободянюк, очільницею департаменту розслідувань Truth Hounds, та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення спікерки та коротко про діяльність Truth Hounds. 04:56 – З якою метою створювалась Truth Hounds? Куди і для чого передається інформація, яку збирають документатори організації? 11:22 – Про взаємодію Truth Hounds з органами правопорядку. 17:18 – Як інформація, задокументована громадською організацією, може стати доказом у процесуальному розумінні? Про досвід Truth Hounds. 28:02 – Про інструменти документування міжнародних злочинів громадськими організаціями та роботу з потерпілими й свідками. 33:41 – Про верифікацію отриманої інформації: розпізнавання голосу, обличчя, робота з відкритими джерелами. 39:02 – Приклад справжнього кейсу, як команда Truth Hounds встановила та верифікувала особу підозрюваного (на цей момент офіційно). 43:09 – Про етичний кодекс документатора Truth Hounds і ключові цінності та принципи, закладені в ньому. __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua #JustTalk #документуваннядоказів

Чи врегульований статус адвоката на ТОТ в українському законодавстві та рішеннях адвокатського самоврядування? Яка існує державна політика щодо таких адвокатів? Чи здатна щось змінити робота адвоката на тимчасово окупованій території? Чи є адвокат на ТОТ колаборантом? А можливо він захисник прав людини в окупації? 📽️Про всі ці питання спілкуємося з Дарʼєю Свиридовою, адвокаткою, партнеркою AO AZONES, експерткою коаліції «Україна. Пʼята ранку» та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення спікерки та теми. 01:52 – Про виконання присяги адвоката на тимчасово окупованих територіях. Яку присягу приймає адвокат? Чи є позиція органів адвокатського самоврядування щодо захисників на ТОТ? 18:48 – Якщо адвокат продовжує працювати, то таким чином допомагає легітимізувати судову владу на тимчасово окупованій території? Чи може бути колективна відповідальність за здійснення адвокатської діяльності на ТОТ чи таки варто оцінювати кожну ситуацію індивідуально? 23:31 – Приклади справжніх кейсів, які варто розглядати та оцінювати окремо. 33:24 – Чи різні стандарти оцінки дій адвоката, судді та прокурора на окупованих територіях? Чи можна порівнювати суддю й адвоката, які працюють в окупації? Яка діяльність має бути кримінально караною? 43:38 – Про результати опитування читачів Telegram-каналу JustTalk «Адвокати на ТОТ — колаборанти чи захисники прав громадян на ТОТ?». 45:34 – Про майбутнє після перемоги України. Якою буде адвокатська спільнота? Чи знайде консенсус між адвокатами, які залишилися на ТОТ, та адвокатами, які зараз захищають країну й всіма іншими? 49:30 – Про кроки, що потрібно робити вже, аби бути готовими до відновлення адвокатури в умовах деокупації. Підсумки розмови. #JustTalk #збройнийконфлікт

У новому випуску #JustTalk_Context ведуча рубрики Олександра Яновська, суддя Верховного Суду, спілкується із Юрієм Бєлоусовим, начальником Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення спікера та теми. 02:22 – Про побудову національної системи розслідування міжнародних злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. 06:00 – Про організацію роботи в Департаменті «війни» Офісу Генпрокурора, співпрацю з міжнародними органами та допомогу в розбудові спроможності системи. 19:48 – Про взаємодію з громадянським суспільством. 23:33 – Про комунікацію з потерпілими та свідками, що знаходяться за кордоном, а також про підходи до проведення допитів. 36:02 – Інноваційні технології в розслідуванні воєнних злочинів і документуванні доказів. 46:50 – Які інструменти використовуються при розслідуванні, щоб запобігти порушенню прав людини та в майбутньому не мати негативних наслідків для України, коли національна судова практика досліджуватиметься в ЄСПЛ. __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua #JustTalk #воєннізлочини

З якими викликами стикаються судді та працівники Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області? Як забезпечується безпека учасників судових процесів і працівників суду? Яке навантаження на суд зараз і, в якому форматі відбуваються засідання? Що таке «Правила організації ефективного судочинства» та з якою метою вони створені? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Тетяною Шевиріною, суддею Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок, представлення тематики та спікерки. 01:20 — Про роботу суду зараз: навантаження, заходи безпеки, зміна підходів і участь сторін у форматі відеоконференцій. 11:25 — Про забезпечення надання правової допомоги в регіоні та безпекові виклики. 17:55 — Чому необхідно продовжувати здійснювати судочинство під час війни? 20:44 — Чи є потреба в зміні процесуального законодавства — адаптації до воєнного часу? Чи достатньо тих інструментів і підходів, які є зараз? 26:08 — «В мене нарадча кімната, я не можу», — Тетяна Шевиріна про свій ранок 24 лютого 2022 року (*у відео згадується 9 січня 2023 року). 35:40 — Про особливість та необхідність використання розроблених правил організації ефективного судочинства. 50:52 — Щодо забезпечення справедливого розгляду справ про воєнні злочини національними судами. __________________________________ Підготовка цього подкасту стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT #JustTalk #кримінальнаюстиція

Що таке пробація? У чому важливість пробаційного нагляду та чим він відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням? Які особливості виконання покарання за колабораційну діяльність? Чи можливо за колабораціонізм призначити пробаційний нагляд? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Олегом Янчуком, директором Державної установи «Центр пробації», та ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення тематики та спікера. 01:36 – Що таке пробація та пробаційний нагляд? Як він працює? 06:40 – Альтернативні покарання. Чим пробаційний нагляд відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням? 13:45 – Чи буде центр пробації брати участь у працевлаштуванні осіб, які знаходяться під її наглядом? 19:33 – Чому особа, що вчинила злочин та є підопічною пробаційної організації, називається “клієнтом”? Про особливості роботи пробаційної організації та справедливість покарання. 27:33 – Додаткове навантаження. Коли пробаційний нагляд буде використовуватись? 36:14 – Колабораційна діяльність та пробаційний нагляд. Чи можливий такий вид покарання? 42:17 – Як можливо вплинути на зміну переконань колаборантів? Приклади «реабілітації». __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше __________________________________ 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹Telegram-канал 🔹Instagram #JustTalk

Де межа застосування сили поліцейських? Чи може ця межа зміститися у звʼязку з воєнним часом? Якщо так, чи змінюються підходи до оцінки пропорційності? Які існують критерії до оцінки пропорційності застосування сили? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Сергієм Зайцем, адвокатом, експертом освітніх програм УГСПЛ, і ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення тематики та спікера. 02:19 – Чи існує проблема правозастосування щодо пропорційності застосування сили поліції в практиці національних судів? 15:20 – Про межі застосування сили поліцією та абсолютну необхідність застосування зброї. Говоримо про приклад затримання поліцейськими правопорушника 29 серпня 2023 року в Дніпрі. 35:36 – Пропорційність: де її межа та які підходи до оцінки? 46:12 – Чи може вплинути умова воєнного стану на оцінку ЄСПЛ поведінки поліцейського та застосування зброї під час затримання ? 56:03 – Алгоритм дій працівників поліції під час затримання: обов’язкове дотримання його чи можливі винятки? __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше __________________________________ 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹Telegram-канал 🔹Instagram #JustTalk

Колабораційна діяльність. Злочин vs виживання: де межа? Це питання розкриваємо у новому випуску JustTalk_Context із Анастасією Сербіною, адвокаткою, керівницею Тренінгової групи АС, та ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок, представлення тематики та спікерки. 02:20 — Чому тема колабораціонізму зацікавила Анастасію Сербіну? Яка її персональна історія? 07:14 — Ст. 111-1 КК України: чи не створює і чи не буде створювати розкол українців після звільнення окупованих територій? Які проблеми та ризики містить нова норма? Чи була необхідність в її запровадженні? 14:42 — Місцеві органи влади. Чи може взаємодія з окупантами бути виправдана благою ціллю, наприклад, забезпечення потреб мешканців громади? Які фільтри потрібно створити? 23:41 — Чи передбачена кримінальна відповідальність за колабораціонізм для прибиральниць, охоронців, секретарів, що працюють у незаконних правоохоронних і судових органах? 29:05 — Про доведення недобровільності зайняття посади чи вчинення певних дій. 34:27 — Примусово мобілізовані — потерпілі чи державні зрадники? 38:10 — Про освітній колабораціонізм і визначення пропаганди. 40:02 — Як довести, що дії посадової особи вчинені недобровільно? 49:52 — Лікарі, працівники критичних інфраструктур, адвокати. Які сфери діяльності захищені міжнародним гуманітарним правом від відповідальності за колабораціонізм? __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua #JustTalk #JustTalk_Context

У новому випуску JustTalk Context говоримо з Веронікою Плотніковою, керівницею Координаційного центру підтримки потерпілих та свідків, про роботу нової структури в Офісі Генерального прокурора. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок. 02:23 — Як виникла ідея створення Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків ОГП (КЦ)? Чим його функції відрізнятимуться від того, що вже робиться для підтримки таких осіб? 09:00 — Яка структура Координаційного центру передбачається? Як працюватимуть регіональні підрозділи? 11:55 — Про співпрацю з Координаційним центром з надання безоплатної правової допомоги, адвокатами потерпілих, органами досудового розслідування, громадськими організаціями. 17:53 — Про досвід Європейського центру підтримки потерпілих і свідків у Хорватії щодо збору даних. 22:45 — «Наявність процесуального статусу потерпілого та свідка обов`язковий». З ким і як працюватиме КЦ? 28:57 — Як Координаційний центр буде взаємодіяти з іншими суб’єктами? 34:03 — Яку підтримку надаватиме КЦ? 42:03 — Фонд потерпілих. У разі ратифікації Римського статуту, чи можуть наші потерпілі розраховувати на компенсацію? 45:00 — Коли розпочне працювати Центр? 47:09 — Чи можуть потерпілі та свідки самостійно звернутися до КЦ? 49:39 — Зараз триває процес набору кандидатів на посади в КЦ? Кого ви шукаєте? Люди, з якими якостями, мають працювати на таких посадах? 🔔Підписуйтесь на сторінку Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків у Facebook: https://www.facebook.com/pgo.coordination.center __________________________________ 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub #JustTalk

У новому випуску ведуча #JustTalk_Context Олександра Яновська, говорить про справедливість правосуддя з Олександром Гарським, суддею Малиновського районного суду міста Одеси. У відео йдеться про: 🔹Роль судової влади і окремого судді під час війни. 🔹Ухвалення нестандартних вироків. 🔹Важливість структурування та оформлення судових рішень. 🔹(Не)спроможність української судової системи забезпечити справедливе правосуддя для воєнних злочинців. 🔹Справедливість, милосердя, істину. Дивіться відео до кінця і ставте ваші питання у коментарях! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Вступ. 01:36 — Читання книжок — дійсно покарання? 04:24 — Характеристика людини у судовому рішенні: приватні межі особистості, які не можна переходити. 12:12 — Правильне оформлення судового рішення: чи важливе структурування та як з ним працювати? 22:57 — Справедливість, як поняття та її критерії. 30:39 — Справедливість і милосердя. Співвідносні, тотожні чи заперечувальні поняття? 35:14 — Чи зможе українська судова система забезпечити справедливе правосуддя для воєнних злочинців? 43:00 — Істина та справедливість: чи дорівнюють ці поняття? __________________________________ 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context

У новому випуску ведуча #JustTalk_Context Олександра Яновська, спілкується з Романом Шпиркою, координатором проєкту «Прокурор Громади», концепцію якого нещодавно підписав Генеральний прокурор Андрій Костін. Яка місія прокурорів, що працюватимуть із громадами на місцях? Який досвід США та європейських країн? Як і коли будуть відбирати прокурорів для роботи над пілотним проєктом? З ким вони співпрацюватимуть? Відповіді на запитання у відео! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок. 00:38 — Про основні напрями діяльності проєкту «Прокурор Громади», функції прокурорів, що працюватимуть на локальному рівні з громадами, а також про роль прокурора в забезпеченні безпеки населення. 11:00 — Яку інформацію та з яких джерел буде використовувати прокурор громади, щоб розуміти ситуацію щодо рівня злочинності в регіоні? 15:05 — Як прокурор може вплинути на забезпечення безпеки? Чи не почнуть прокурори громади виконувати функцію загального нагляду? 20:24 — Про міжнародний досвід інших країн, де вже існують відділи громадської прокуратури 32:37 — Про запобігання збільшенню рівня злочинності в післявоєнний період 35:23 — Про підтримку та захист бізнесу 42:40 — Про перші кроки реалізації проєкту: конкурсний відбір до відділу ОГП, що координуватиме діяльність ініціативи, критерії відбору 4-х регіонів для пілотних проєктів, навчання прокурорів. __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ 🟢 Підписуйтеся, більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію на каналі: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua #JustTalk #JustTalk_Context

Про роль ювенального прокурора в кримінальному процесі, роботу Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству ОГП, пілотні проєкти, а також про роботу з дітьми, які скоїли злочини в умовах війни або навпаки стали потерпілими від них, спілкувались в новому епізоді #JustTalk_Context з Олесею Волошиною, заступницею начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора. 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок 00:39 — Чим займається Департамент захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора? 04:48 — Дитиноцентризм, тобто юстиція, дружня до дитини. У чому зміст поняття? 10:01 — Останні зміни у роботі Департаменту. Що нового, які процеси відбувалися за останні 2-3 роки? 19:07 — Як вдається бачити в усіх дітях дітей, незважаючи на те, що вони вчинили? 22:39 — Чому до дітей необхідно застосовувати інші підходи, аніж до дорослих? 50:10 — Злочинність та діти. Як на це вплинула війна? __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk

У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни говоримо про тероризм і збройний конфлікт із суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Оленою Бальжик. У чому різниця між злочином тероризму та збройним конфліктом? Чи можлива терористична діяльність в умовах збройного конфлікту? Як та кого притягувати до відповідальності? Які чинники призводять до змішування правової кваліфікації тероризму і збройного конфлікту? Про все це дивіться у відео! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок 01:39 — Тероризм і збройний конфлікт. У чому різниця? 07:10 — Особливості правового регулювання тероризму і збройного конфлікту. 10:26 — Які чинники призводять до змішування правової кваліфікації тероризму і збройного конфлікту? 12:30 — Критерії збройного конфлікту міжнародного характеру. 14:53 — Міжнародний конфлікт змішаного характеру. Чи є відмінність в контексті розмежування тероризму? 18:06 — Практика про злочини терору. Справа Галіча. 23:07 — Визнання російського режиму терористичним. Які наслідки для України? 32:34 — Злочини тероризму. Позиція науковців. 35:36 — Чи можлива терористична діяльність в умовах збройного конфлікту? __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context

🟢Що таке ювенальна юстиція в контексті протидії злочинності? В чому саме полягає «правосуддя, дружнє до дитини»? 🟢 Чи адаптована система кримінальної юстиції до дітей? 🟢 Що очікує на дітей, які стають учасниками кримінального провадження (підозрювані, потерпілі, свідки)? 🟢 Яка роль ювенальних прокурорів у захисті прав дітей і чи потрібна така спеціалізація в органах досудовго розслідування, прокуратурі та суді? 🟢 Яка стратегічна ціль державної політики у сфері реформування системи юстиції щодо дітей? Відповіді на ці питання в епізоді #JustTalk_Context із Юлією Усенко, начальницею Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора. 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок 00:50 – Ювенальна юстиція в контексті протидії злочинності. 05:49 – Правосуддя дружнє до дитини. За якими характеристиками визначається категорія «дитина» в контексті цього? 09:19 – Які критерії беруть до уваги, окрім особливої вразливості, коли ми говоримо про дітей, як учасників кримінального провадження? 12:09 – Як процес може вплинути на подальший розвиток дитини? 16:47 – Які заходи адаптації слід додати до кримінальної юстиції? 31:39 – Реабілітація і терапія у межах кримінального провадження та після його завершення. 34:03 – Чим відрізняються ювенальні прокурори від звичайних? 42:15 – Яка наразі стратегічна ціль реформування юстиції щодо дітей? 46:51 – На що слід звертати увагу суддям й адвокатам у процесах, де є учасником дитина? 52:36 – Що важливо знати в контексті загальних питань ювенальної юстиції? __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context

Про особливості роботи з воєнними злочинами проти довкілля, підрив Каховської ГЕС російськими військовими, масштаби наслідків, які ще проявлятимуться з часом не лише для України, проблеми, що виникають у розслідуванні та доказуванні такого виду злочину спілкувались в новому в епізоді #JustTalk_Context з Максимом Поповим, радником Генерального прокурора, який безпосередньо координує роботу ОГП щодо воєнних злочинів проти довкілля, та ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду. 🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі, підписуйтеся: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок 01:25 — Наскільки важливо говорити про воєнні злочини проти довкілля? 05:25 — Що спільного та відмінного є в українському та міжнародному праві стосовно воєнних злочинів проти довкілля? 09:08 — Хто має притягати до відповідальності за такі злочини? 14:30 — Екоцид: поняття, суб`єкт, об`єкт 19:55 — Які докази винуватості особи необхідні для доведення злочину? 35:06 — Чи є скеровані до суду обвинувальні акти стосовно екоциду? На якому етапі їх розгляд? 41:20 — Яких доказів не вистачає? Які проблеми в розслідуванні виникають? __________________________________ 🎶 Музика: The Perfectionist by Brightarm Orchestra __________________________________ #JustTalk

Артем Крикун-Труш — адвокат, менеджер у практиці White-Collar Crime PwC Legal __________________________________ У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни говоримо про фіксацію руйнувань цивільних об’єктів адвокатами потерпілих, фізичними особами та бізнесом. Чому варто повідомляти про подію, як про кримінальне правопорушення, а не тільки через додаток «Дія»? Наскільки важлива правильна кваліфікація злочину та чому застосовується ст. 438 КК України (воєнні злочини), а не ст. 194 КК України (знищення і пошкодження майна)? На що варто звертати увагу при фіксації злочину? Що робити тим, хто перебував за кордоном у момент бойових дій на території розташування майна, а по приїзду виявили знищене майно? У чому полягає складність доказування, якими саме військами було знищено майно? Як встановити майнову цінність конкретного майна, яким буде механізм відшкодування та чи є черга щодо компенсації. Дивіться до кінця! Це варто знати! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок 00:50 – Які виникають проблеми при руйнуванні майна фізичних осіб та/або бізнесу? 05:05 – Фіксація та повідомлення про знищене майно під час бойових дій. Яка специфіка? 08:33 – Як правильно фіксувати знищення майна особам, які не були очевидцями подій? 13:30 – Стандарти кримінального провадження та чому фізичні особи самі здійснюють фіксацію слідів кримінального правопорушення? 15:37 – Чому важливо контролювати хід кримінального провадження із застосування інструментів, передбачених статтею 221 КПК України? 16:30 – Який буде механізм відшкодування наразі не знає ніхто! 25:21 – Способи фіксації: про що сьогодні нам каже національна практика? 32:32 – Чому не варто фіксувати все самому? 34:27 – Найбільш болючий момент: як рахувати вартість конкретного майна? 39:36 – Чи є черга щодо компенсації та відновлення житла? 42:22 – Важко встановити, війська якої з сторін збройного конфлікту зруйнували житло. Які докази необхідні? 47:13 – Коли буде конкретний механізм фіксації, повідомлення та компенсації? __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context

У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни говоримо з Ігорем Поночовним, керівником прокуратури АР Крим та міста Севастополя, про депортацію та примусове переміщення. Як кваліфікувати такі дії — як злочин чи порятунок населення? Що важливо враховувати прокурорам та слідчим при здійсненні досудових розслідувань за фактом порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах війни росії проти України. Дивіться до кінця! Це варто знати! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок 00:58 – Розмежування поняття примусового переміщення та депортації. 03:02 – Спільні ознаки примусового переміщення і депортації. 04:53 – Практика міжнародних судів. Чи достатньо справ, які можна використати як приклад для України? 06:36 – Чи може депортація як процес бути законною під час війни? 07:34 – У яких випадках переміщення особи є законним? Чи впливає бажання особи бути переміщеною на кваліфікацію діянь? 11:59 – Як впливає переміщення особи за межі державного кордону на кваліфікацію злочину? 18:50 – Як рф використовує недосконалість положень МГП та відсутність значної судової практики для коригування дій на полі бою по відношенню до цивільного населення. 21:22 – Специфіка визначення законного та незаконного переміщення особи під час війни. 37:00 – Категорії захищених осіб цивільного населення під час війни. 52:17 – Особливості переміщення особливо вразливих осіб. __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context Відеоматеріал підготовлено JustTalk за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety».

Громадяни України, яких незаконно мобілізували до лав армії держави-агресора. Хто вони: держзрадники чи військовополонені? | JustTalk Context __________________________________ У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни разом з Дарією Свиридовою — адвокаткою, експерткою Ukrainian Legal Advisory Group, та Віталієм Секретарем — першим заступником керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, поговоримо про актуальні питання незаконної мобілізації громадян України державою-агресором, а саме випадки примусової мобілізації на території АР Крим. Який правовий статус мають українські громадяни: держзрадники чи військовополонені? Скільки осіб здалися в український полон після примусової мобілізації до лав рф? Як перевіряють, чи під примусом особа вступила в збройні сили ворога? Та що про це каже міжнародне право? Дивіться до кінця! Це важливо знати! __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Держзрадники чи військовополонені? 01:30 – Громадяни України, яких незаконно мобілізували до лав ворожих збройних сил. Хто вони? 09:10 – Жодного імунітету немає?? 10:00 – Кількість обвинувальних вироків за держзраду протягом 8 років війни 15:40 – Правовий статус комбатантів і військовополонених 22:20 – Незаконний призов кримчан до російської армії 25:42 – Як перевіряють, чи під примусом особа вступила в збройні сили держави-агресора? 33:00 – Скільки осіб здалися в український полон після примусової мобілізації до лав рф? 35:00 – Що каже нам міжнародне право? 44:20 – Чи будуть схожі випадки на інших окупованих територіях? 48:25 – Як кваліфікувати дії особи? Чим відрізняються статті 111-1 та 111-2 КК України? 54:10 – Чому всі злочини НЕ будуть розглянуті. __________________________________ 🎶 Музика: Resilient by Trevor Kowalski (Epidemic Sound) __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context

У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни говоримо з Ольгою Семенюк, адвокаткою, координаторкою освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, про постконфліктне примирення, амністію воєнних злочинців і досвід інших держав. Відповіді на запитання у подкасті. Слухайте до кінця! Це варто знати! 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок 01:25 — Міжнародний досвід інших країн: ПАР, Колумбія, Боснія і Герцеговина 10:30 — Амністія та прощення як елемент примирення 11:48 — Елементи перехідного правосуддя 19:20 — Законопроєкт про амністію 2014 року: чи варто повертатись до нього зараз 26:15 — Чи можна прощати комбатантів-військовополонених, колаборантів та інших осіб, які діяли проти інтересів України 33:00 — Амністія та інші постконфлікті заходи відбуватимуться багато років після завершення збройного конфлікту, але варто уже зараз створити фундамент для цього 43:15 — Хто розглядатиме питання амністії воєнних злочинів і як це взагалі можливо 49:00 — Підсумки

JustTalk Context перезапускається в новому форматі🚀 Відповідаючи на виклики воєнного часу ведуча #JustTalk_Context Віра Михайленко разом із Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнером АО «Амбрела», сертифікованим тренером з МГП, та Миколою Кіккасом, адвокатом АО «Амбрела», що співпрацює з ГО «Регіональний центр прав людини», говорили про кваліфікацію воєнних злочинів за Кримінальним кодексом України. ▪ Які виклики постають в контексті поєднання національного законодавства та міжнародного гуманітарного права? ▪ Як визначити воєнні злочини за допомогою двоступеневого тесту.? ▪ Що таке універсальна юрисдикція і яке практичне значення вона має? ▪ Які особливості кваліфікації воєнних злочинів за ККУ? Відповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ. 00:00 ▪ Вступ 01:50 ▪ Виклики поєднання МГП на національного кримінального права 06:00 ▪ Порядок утримання військовополонених як приклад ефективного рішення законодавчих проблем 08:26 ▪ Воєнні злочини VS військові злочини та основні поняття МГП 14:10 ▪ Обстріл вокзалу в Краматорську: кваліфікація 15:55 ▪ Поняття універсальної юрисдикції та особливості притягнення до відповідальності за міжнародні злочини 21:50 ▪ Цивільні позови в контексті універсальної юрисдикції 23:30 ▪ Особливості кваліфікації злочинів за ККУ 27:10 ▪ Особливості кваліфікації за статтями 436-439 ККУ, крадіжка і трофеї під час війни 45:50 ▪ Для чого потрібен трибунал 49:10 ▪ Особливості документування воєнних злочинів 52:50 ▪ Статистика внесення воєнних злочинів в ЄРДР Музика: Gentle Heroics by Trevor Kowalski (Epidemic Sound)