Локальна історія

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося записати 2010 року. Спогади про найважливіші події його життя ви почуєте у цьому випуску. [ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Молоді оунівці Роман Шухевич та Богдан Підгайний 19 жовтня 1926 року здійснили атентат на шкільного чиновника Станіслава Собінського. Замах був відповіддю українського підпілля на полонізацію освіти: лише протягом 1923–1926 років кількість українських шкіл на Галичині зменшилася утричі. Поліція не змогла виявити реальних виконавців і сфальсифікувала докази так, щоб звинуватити двох інших підпільників. Їх засудили до смертної кари. Як розгорталися події тих днів? Слухайте у третьому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Без участі жінок український визвольний рух навряд чи проіснував до 1960-х років. Зв’язкові, розвідниці, медсестри, пропагандистки. Саме жінки забезпечували господарську та медичну сферу в українському підпіллі. І не тільки. Вони займали керівні посади, до них прислухалися головні командири. У цьому епізоді розповімо правдиві та неймовірні історії жінок в УПА. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

12 колядок та щедрівок у виконанні Марії Онещак, Наталки Рибки-Пархоменко та Миколи Берези із гурту "Курбаси". Від улюблених та відомих "Нова радість стала", "В неділю рано зілля сходило", "Ой сивая зозуленька" до малознаних, але знакових для українців сьогодні – "Колядка про Степана Бандеру", повстанська "Уставай же, брате", колядка для воїнів "Чи вдома, вдома молодий Іванко". Історії походження цих та інших різдвяних пісень читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія" або у книжці "Різдвяний співаник".

Як бути радісним серед великої біди? Чи маємо ми право на крихітку щастя? Психоаналітик Юрко Прохасько про Різдво як час втілення земного раю, про свято спільноти, якої не мало бути, про загрожене Різдво свого дитинства. Слухайте у завершальному епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Як з’явилися перші різдвяні антології в Україні? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині?Видавчиня, письменниця, співачка Мар’яна Савка про свій спосіб відчути диво Різдва під час війни.