Емоціинии інтелект

Чому 2040 рік? Чому ці часові рамки було взято для такого прогнозу? Які основні демографічні виклики на цей період група експертів спрогнозувала? Чому люди хочуть пожити на пенсії? Як діаспора включена в проєкт демографічної стратегії і чи має бути однозначний підхід в намаганні повернути людей в Україну? Як створити систему, яка дала б змогу прийняти і адаптувати людей іншої культури, іншого етнічного походження? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Володимиром Ландою, економістом, співавтором демографічної стратегії України.

Про дослідження, проведене громадською організацією CAT-UA. Про національні наративи в Україні та динаміку їхніх змін. Про боротьбу за українську культуру, наратив громадянського єднання, мультикультурний наратив. Про українську мову та культуру як фактор мотивації. Про все це і не тільки Тетяна Трощинська розпитала Артема Захарченка, координатора волонтерської групи CAT-UA.

«Гімн ухилянтів», про який тренд ідеться? Це класична технологія розколу суспільства, коли з одного боку є оборонці, а з іншого ухилянти. Як цей розкол представлений в інформаційному просторі? Якщо людей називати ухилянтами, то як їх переконувати ставитися до мобілізації, як до неминучої частини свого обов’язку громадянина? Антимобілізаційний рух, що це? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Оксану Мороз, засновницю платформи «Як не стати овочем».

Тема, пов’язана з Телеграмом, актуалізувалася законопроєктом, і заявами керівника ГУР Кирила Буданова, що Телеграм загрожує національній безпеці. Чому тоді Телеграм й досі працює? Які безпекові загрози він несе? Які дані про нас може мати Телеграм? Як це працює? Наскільки регулювання Телеграму є технологічно можливим? Про все це і не тільки Тетяна Трощинська розпитала Максима Саваневського, керуючого партнера plusone.

Про нове дослідження «Стан суспільної свідомості на третьому році повномасштабного російського вторгнення» і динаміку того, як змінюються настрої в суспільстві. Чи наростає песимізм або зневіра, або якісь інші почуття? Чи можемо ми говорити, що це етап дорослішання чи більш реалістичного ставлення? Про проблему з мобілізацією, яка упирається в погану комунікацію, Тетяна Трощинська поговорила зі Світланою Чуніхіною, кандидаткою психологічних наук, віце-президенткою Асоціації політичних психологів.

Стався теракт в Росії у Крокус-сіті і росіяни шукають у цьому український слід, незважаючи на заяви ІДІЛ. Як розвивалася ця історія і на які версії вона нас виводить? Жодного бунту в Росії не буде, але нам треба шукати доступ до представників невдоволених представників квазіеліт, пограбованих Кремлем. Що відбувається зараз в інформаційному українському просторі на тлі ракетних обстрілів, блекаутів у містах? Як ми повинні з цим працювати на звичайному побутовому рівні? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Дмитром Золотухіним, виконавчим директором Інституту постінформаційного суспільства.

Що стоїть за «виборами» путіна? Чому путіну намалювали понад 87 відсотків голосів, а не 102? Путінська заява про ФСБ, як ключовий гарант безпеки, до чого це? Як Російська опозиція може дієво проявити свою опозиційність? В Російській опозиції спрацьовує почуття самозбереження. Чим був унікальний Навальний? Як цей обряд легітимізації путіна може позначитись на Україні і зокрема на інформаційно-психологічних впливах, які чинитимуть на українське суспільство? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Лідією Смолою, докторкою політичних наук.

Дослідження «За лаштунками турботи». Про що це дослідження, кого опитували і як все це відбувалося? Яким чином держава і громадянське суспільство підтримують людей, які безпосередньо опікуються ветеранами? Чи вивчали міжнародний досвід? І чи можна говорити про якусь релевантність з огляду на ситуацію, яка є в Україні? Щодо проживання піклувальників під час лікування і реабілітації. Як це можна реалізувати? Чи є якісь перспективи щодо створення одного місця, де такі родини зможуть отримувати всю необхідну інформацію? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Тіною Полек, антропологинею і дослідницею.

РФ продовжує інформаційні операції по дестабілізації України, з цим пов’язана тема так званого «Майдану-3». Росіяни витратили півтора мільярда на цю спецоперацію. 250 мільйонів пішло тільки на поширення антиукраїнських настроїв в Telegram. Росіяни й досі не зрозуміли, що Майдан – це позитив, а не негатив. Про це і не тільки Тетяна Трощинська поговорила з Оксаною Мороз, засновницею платформи «Як не стати овочем».

Що змінилося з нами за два роки? Міста, села, які Україна втрачала протягом цих років – як окремі герої у спогадах. Говоримо про ваш рідний Маріуполь. З того, що ваші батьки розповідають з окупації, що можна говорити публічно? Чи є можливість отримувати інформацію з території України. Чи цікавляться нею і для кого вона цікава? Люди, які заїжджають з території росії для відбудови міста, вони несуть іншу культуру інші моделі відносин. Ці люди інтегруються, що з цим робити? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Тетяну Касьян, виконавчу директорку ГО «Точка опори ЮА», письменницю, авторку книжки «Наше. Спільне».

Що таке Гетьманщина, якою вона була? Яка специфіка козацьких фортифікацій? Чи була козацька держава заручником свого географічного розташування? Стосовно сил і засобів, чи можемо говорити про технологічність на той час? Чи щось вироблялось всередині самої держави та чи мали козаки доступ до відповідної зброї? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Олексія Сокирка, кандидата історичних наук, доцента Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Що ми зараз бачимо зі сприйняттям таких найбільш тригерних тем, як мобілізація? Що потрібно зробити, який є відгук на потреби і бажання тих, хто вже воює два роки, та їхніх родин? Наскільки прозоро і зрозуміло зараз відбувається мобілізація? Які основні меседжі мають прозвучати до людей, аби суспільство зрозуміло реальність? Про все це Тетяна Трощинська поговорила з Лідією Смолою, докторкою політичних наук.

Чи є сенс говорити про класичні підсумки року для того, щоб зрозуміти, які плани на наступний рік. Що вдалося чи не вдалося в минулому? Подяки в кінці року - що вони дають? Коли маємо мало контролю над майбутнім, чи є сенс будувати плани і чи є рекомендації, на основі чого їх будувати? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Марію Фабричеву, психотерапевтку.

Які наші суспільні настрої? Чому частина суспільства розчарована? Чи можна бачити війну у живому часі? Який образ війни сформулювала наша влада? Наскільки було створено віртуальну реальність? Про все це Тетяна Трощинська розпитала Лідію Смолу, доктору політичних наук, професорку.

Як змінилося наше бачення їжі під час війни? Як переживання стресу відображається на наших харчових звичках? Що таке гастрономічна культура та чим зумовлена кулінарна харчова поведінка українців? Відповіді на всі ці питання Тетяна Трощинська шукала разом із Оленою Брайченко, дослідницею гастрономічної культури, співзасновницею проєкту їzhakultura, кандидаткою історичних наук.

Про демографію як найбільший стратегічний виклик для України в 21-му столітті поза російсько-українською війною, про динамічність громадської думки, про усвідомлення громадянами своїх обов’язків, які випереджають права, та про те, як досягти сталості своєї ідентичності Тетяна Трощинська розпитала Євгена Глібовицького, члена Несторівської групи, експерта з довготермінових стратегій.

У чому цінність методу мобільної етнографії – збирання даних через повідомлення у месенджерах? Яким є життя респондентів з перспективи самих воїнів та ветеранів, їхніх цінностей та уявлень про світ? Що таке бути родиною ветерана і зокрема пораненого ветерана? Про все це і не тільки Тетяні Трощинській розповідає Любов Галан, співзасновниця правозахисної організації «Принцип».

Сімейний курс з інформаційної гігієни – це 20 відео з базовими знаннями про інфополе і про те, як у ньому маніпулюють. Чи це перший такий досвід і така методика? Що поєднує в цьому навчальному процесі батьків і дітей? Чому діти мають певні бачення, чому вони підпадають під ті чи інші тренди? Про все це Тетяна Трощинська говорить з Оксаною Мороз, засновницею платформи "Як не стати овочем", і Катериною Гольцберг, психотерапевткою.

Середньовіччя, який період історії воно охоплює? Чи справді середні віки були такими жахливими? Як люди середньовіччя дотримувались гігієни? Чому почали закривати лазні? Про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? Чим лікувалися, що їли та пили? Про все це Тетяні Трощинській розповідає Стефанія Демчук, історикиня, кандидатка історичних наук, авторка книги «Доба постів і карнавалів».

Про переселення народу в межах країни та поза її межами. Про фази розгубленості, печалі та намагання вхопитися за щось. Про пристосування до війни, пошук комунікаційних зв'язків. Про блогерів — як точку опори, до якої приходять масово. Про все це Тетяна Трощинська говорить із Лідією Смолою, докторкою політичних наук, професоркою.