JustTalk Podcast

Статус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи — захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою. Під час спільної дискусії JustTalk та АО «Назар Кульчицький та Партнери» обговорили роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації. 🔹Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. 🔹Спікери: 🔸Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «AZONES», експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку 🔸Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA 🔸Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів Discussion paper доступний за посиланням. 🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. 📌 Детальніше.

На початку березня цього року в медіа з’явилась інформація про кримінальне переслідування адвокатки, яка захищає у справах про злочини проти національної безпеки. Адвокатку підозрюють у державній зраді. В медіа вказується, що приводом для кримінальної справи стали «публічні висловлювання адвокатки в інтернеті, в ЗМІ, а також у судових засіданнях, які транслювались онлайн». Серед доказів — протоколи судових засідань за участі адвокатки. Чи дійсно адвокат може перестаратись із захистом і цим вчинити злочин? Чи можуть такі кримінальні справи використовуватись як тиск на адвокатів? Як відрізнити тиск і обґрунтоване переслідування? Які проблеми існують всередині адвокатської спільноти? Чи потрібні зміни до КПК? 📽️Про всі ці питання спілкуємося з Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk, Володимиром Яворським, правозахисником, програмним директором Центру громадянських свобод, Головою Правління ГО «Докудейз», та Анастасією Сербіною, адвокаткою, засновницею Тренінгової групи АС. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи. 04:06 – Чи може адвокат нести відповідальність за «надмірний захист»? Поняття державної зради та важливість чіткої комунікації зі сторони держави в таких справах. 11:23 – Про ототожнення адвоката з клієнтом; незалежність захисника та активність у представленні інтересів клієнта. 19:50 – Чию позицію висловлює адвокат під час судового засідання: свою чи клієнта? Про використання протоколів судових засідань у якості доказів. 30:25 – Аналіз обґрунтованості та вмотивованості ухвали про запобіжний захід. 38:35 – Про необхідність змін до КПК? 49:11 – Чи можуть такі кримінальні справи зацікавити міжнародних партнерів України та правників із інших країн? 58:07 – Реакція адвокатської спільноти на втручання в професійну діяльність захисника та ототожнення його з клієнтом: якою має бути та яка є насправді? __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ #JustTalk #кримінальнасправа

За два роки повномасштабного вторгнення вже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні воєнних злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування. В умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується, в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів їх доказування: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим. 🎙Про доказування воєнних злочинів говорили під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, зі спікерами: 🔹 Андрієм Лещенком, заступником начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. 🔹 Костянтином Губським, головою АО «Form Lex», адвокатом. 🔹 Миколою Мазурем, суддею Верховного Суду. __________________________________ Discussion paper доступний за посиланням. __________________________________ 🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. 📌 Детальніше.

Як громадські організації взаємодіють з органами правопорядку в частині документування міжнародних злочинів, аби зібрана інформація могла стати належними доказами в процесі? Як здійснюється верифікація інформації та ідентифікація осіб? Як відбувається робота з потерпілими й свідками? 📽️Про всі ці питання спілкуємося з Мариною Слободянюк, очільницею департаменту розслідувань Truth Hounds, та Олександрою Яновською, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення спікерки та коротко про діяльність Truth Hounds. 04:56 – З якою метою створювалась Truth Hounds? Куди і для чого передається інформація, яку збирають документатори організації? 11:22 – Про взаємодію Truth Hounds з органами правопорядку. 17:18 – Як інформація, задокументована громадською організацією, може стати доказом у процесуальному розумінні? Про досвід Truth Hounds. 28:02 – Про інструменти документування міжнародних злочинів громадськими організаціями та роботу з потерпілими й свідками. 33:41 – Про верифікацію отриманої інформації: розпізнавання голосу, обличчя, робота з відкритими джерелами. 39:02 – Приклад справжнього кейсу, як команда Truth Hounds встановила та верифікувала особу підозрюваного (на цей момент офіційно). 43:09 – Про етичний кодекс документатора Truth Hounds і ключові цінності та принципи, закладені в ньому. __________________________________ Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: https://www.instagram.com/justtalk.ua #JustTalk #документуваннядоказів

Яку користь можуть принести технології штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи адвокатів, прокурорів, суддів? Які ризики можуть виникати при їх використанні? Які існують межі застосування ШІ? Чи готові українські правники до делегування певних завдань нейромережам і який досвід вже існує в національній системі правосуддя? 🎙️Ці питання обговорювали під час презентації результатів соціологічного дослідження Центру Дністрянського та Соціологічної агенції FAMA «Перспективи та межі використання штучного інтелекту в кримінальному процесі». Модерував розмову Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського. Спікери: 🔸Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. 🔸Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду. 🔸Ірина Кузіна, адвокатка. __________________________________ 👉 Дивтися відеозапис дискусії. 👉Результати соціологічного дослідження 👉Discussion paper __________________________________ Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

У подкасті йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням. Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Спікери: 🔸Олена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 🔸Руслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України 🔸Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи. __________________________________ Відеозапис першої частини дискусії Discussion paper __________________________________ Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки. __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹Telegram-канал 🔹Instagram 🔹Twitter

І в мирний час, і під час війни заборона катування — абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати. 💡В подкасті Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини, Михайло Подоляк, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та Аліса Пєтухова, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання: 🔵Які нові виклики принесла війна у протидію катуванням? 🔵Яка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз? 🔵Які тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України? 🔵Як війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ? 🔵Що змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому? Модерує розмову Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. __________________________________ Discussion paper доступний за посиланням. Дивитися відео на YouTube. __________________________________ Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

Які можливості для оптимізації судочинства і покращення доступу до правосуддя відкривають нові технології штучного інтелекту? Який досвід впровадження технологій ШІ в українському судочинстві вже існує? Чи зможе штучний інтелект у майбутньому гарантувати справедливість та замінити людину? Які можливі ризики пов'язані із застосуванням ШІ в судовій системі? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Расімом Бабанли, першим заступником керівника апарату Верховного Суду, Богданом Крикливенком, керівником апарату Вищого антикорупційного суду, та Іваном Городиським, директором Центру Дністрянського, Віцепрезидентом АПУ. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 — Початок, представлення тематики та спікерів. 03:35 — Система післявоєнної відбудови JUDGE DREDD: крок в сторону цифровізації з елементами штучного інтелекту. 05:03 — Про ефективність цифровізації правосуддя у напрямку ШІ та оптимізацію процесів з пошуку та аналізу судової практики. 11:39 — Технології штучного інтелекту правосуддя: високоризикові та менш ризикові. Ознаки та різниця між ними. 13:04 — Типи технологій ШІ та міжнародний досвід застосування в здійсненні судочинства. 20:20 — Чи є досвід у ВАКС щодо застосування штучного інтелекту? 23:16 — Расім Бабанли про роботу бази правових позицій Верховного Суду. 33:05 — Про регулювання штучного інтелекту в правосудді, судовий контроль. 39:25 — Які ризики та загрози може нести впровадження ШІ у правосудді? 47:15 — Впровадження ШІ у наступній судовій реформі — доповнення чи заміна людини у процесі? 57:09 — Q/A від аудиторії. __________________________________ Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Забезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобовʼязана забезпечувати. Разом з тим, наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються. 🎙Під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги розпочали дискусію на цю тему в правничій спільноті. У відео йдеться про: 🟢 Участь адвокатів у справах про воєнні злочини: досвід і міжнародні стандарти. Поради українським адвокатам в контексті сьогодення. 🟢 Системні виклики, що постають перед адвокатами, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги по цим справам? 🟢 Погляд судді на роль адвоката — захисника в справах про воєнні злочини. Спікери: 🔹 Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги. 🔹 Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів. 🔹 Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва. 🔹 Марі О’Лірі, адвокатка в Міжнародному кримінальному суді. __________________________________ Discussion paper доступний за посиланням👉 https://cutt.ly/uwTLYXxX __________________________________ 🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.

❓Чи може штучний інтелект підвищити ефективність роботи адвокатів при захисті в кримінальних справах? ❓Які етичні аспекти потрібно враховувати при використанні ШІ в кримінальній адвокатурі? ❓Які ризики несе використання ШІ в адвокатській діяльності та як їх уникнути? ❓Як ШІ може змінити збір та аналіз доказів у кримінальних справах? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Назаром Кульчицьким, адвокатом, головою АО «Назар Кульчицький та Партнери», та Віталієм Матвєєвим, адвокатом, головою правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівником проєкту «Human Rights Clinic». Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення тематики та спікерів. 02:00 – Чи можуть технології штучного інтелекту бути корисними в адвокатській діяльності та сприяти більш ефективному забезпеченню права на захист? 09:40 – Якщо технології ШІ зможуть прогнозувати поведінку людини, чи не буде це порушенням презумпції невинуватості? Чи може ШІ стати просунутим поліграфом? 19:17 – Чи потрібно повідомляти клієнтів про застосування ШІ під час роботи над справою? 25:56 – Чи існує межа, коли ШІ точно не може заміняти адвоката? 35:33 – Якби ChatGPT міг працювати локально на серверах юридичних фірм чи адвокатських об’єднань, чи застосовували б спікери його в роботі? 39:03 – Чи потрібно вносити зміни до правил адвокатської етики щодо використання ШІ в професійній діяльності? Чи є необхідність у законодавчих змінах? 47:22 – Q&A від аудиторії __________________________________ Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». __________________________________ #JustTalk

Що таке пробація? У чому важливість пробаційного нагляду та чим він відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням? Які особливості виконання покарання за колабораційну діяльність? Чи можливо за колабораціонізм призначити пробаційний нагляд? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Олегом Янчуком, директором Державної установи «Центр пробації», та ведучою рубрики Олександрою Яновською, суддею Верховного Суду. __________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Початок, представлення тематики та спікера. 01:36 – Що таке пробація та пробаційний нагляд? Як він працює? 06:40 – Альтернативні покарання. Чим пробаційний нагляд відрізняється від звільнення від відбування покарання з випробуванням? 13:45 – Чи буде центр пробації брати участь у працевлаштуванні осіб, які знаходяться під її наглядом? 19:33 – Чому особа, що вчинила злочин та є підопічною пробаційної організації, називається “клієнтом”? Про особливості роботи пробаційної організації та справедливість покарання. 27:33 – Додаткове навантаження. Коли пробаційний нагляд буде використовуватись? 36:14 – Колабораційна діяльність та пробаційний нагляд. Чи можливий такий вид покарання? 42:17 – Як можливо вплинути на зміну переконань колаборантів? Приклади «реабілітації». __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook: / justtalk.club 🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua 🔹Instagram: / justtalk.ua

🤔Як штучний інтелект допомагає у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних під час російської агресії проти України? Які інструменти на основі ШІ були розроблені або адаптовані для потреб української прокуратури та розслідувачів у цей період? Чи допомагає ШІ в ідентифікації осіб, винних у воєнних злочинах? Чи можуть інші країни вивчати досвід України для власних потреб? 📽️Про всі ці питання спілкуємося із Юрієм Бєлоусовим, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, та Романом Авраменком, співзасновником і виконавчим директором Truth Hounds. Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України. __________________________________ 00:00 – Початок, представлення спікерів. 01:44 – Про використання цифрових технологій і штучного інтелекту в розслідуванні воєнних злочинів, ідентифікації людей, аналізі даних. 08:36 – Ризики та межі використання штучного інтелекту в дослідженні й зборі доказів при розслідуванні воєнних злочинів. Про документування доказів міжнародних злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, громадськими організаціями. 20:29 – Про цифровізацію матеріалів кримінальних проваджень і оптимізацію процесів під час здійснення розслідування. 28:05 – Про допустимість цифрових доказів, приклади застосування технологій у встановленні чітких даних при розслідуванні воєнних злочинів, формування судової практики в національних судах. 47:57 – Чи може Україна в застосуванні штучного інтелекту при розслідуванні воєнних злочинів опиратися на досвід інших країн? Чи все ж таки саме ми формуємо той досвід, який будуть вивчати інші країни для власних потреб? 56:02 – Дискусія: про оцінку доказів національними судами; використання ШІ для обрахування завданих матеріальних збитків, з метою подальшої компенсації; впровадження eCase. __________________________________ Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

В межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність. У відео йдеться про: 🟢Поточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність. 🟢Основні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність. 🟢Можливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади. 🟢Притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України. 🟢Комунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність. 🎙Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Спікери: 🔸Онисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA 🔸Олександр Жила, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора 🔸Анастасія Сербіна, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС 🔸Олексій Арунян, журналіст видання судової журналістики «Ґрати». __________________________________ 00:00 – Тизер. 01:02 – Представлення учасників дискусії. 02:32 – Онисія Синюк про практику застосування статтей 111-1 та 111-2 КК України, за результатами аналізу судових рішень і проведення глибинних інтерв’ю. 11:07 – Олександр Жила про розслідування колабораційної діяльності, важливість стандартів доказування, формування судової практики та соціальну відповідальність прокурорів. 29:16 – Анастасія Сербіна про недоліки законодавства, тиск суспільства на адвокатів, що представляють інтереси осіб, які обвинувачуються у колабораційній діяльності. 37:55 – Олексій Арунян про розслідування та судовий розгляд справ про колабораціонізм на деокупованих територіях очима журналістів, зокрема в Донецькій області. 48:11 – Про реакцію суспільства на висвітлення справ про колабораційну діяльність судовими журналістами. 50:56 – Стосовно укладення угод про визнання вини з колаборантами. 54:14 – Про роботу судових журналістів і взаємодіяю із суддями-спікерами. 1:05:27 – В яких випадках рішення органів місцевої окупаційної влади вважаються допустимими доказами? 1:09:10 – Добровільність, примусова згода на зайняття посади чи крайня необхідність? 1:22:04 – Про конфіскацію майна та «адвокатів сторони обвинувачення». 1:27:22 – Про концепцію перехідного правосуддя. 1:30:33 – Дискусія та підсумки обговорення. __________________________________ 👉Discussion paper доступний за посиланням __________________________________ Дискусія відбулася за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві? Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами: 🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК 🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем» 🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України __________________________________ 00:00 – Тизер. 00:33 – Представлення учасників дискусії. 01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності. 10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками. 21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки. 32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді? 40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, – яким чином? 43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені. 46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх? 01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати? 01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи. 01:23:05 – Підсумки від спікерів. __________________________________ 👉 Discussion paper доступний за посиланням __________________________________ Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

❓Чому не всі заяви про злочин реєструються? ❓Які мають бути критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину? ❓Чи має здійснюватися додаткова перевірка перед ухваленням рішення про початок досудового розслідування? Якщо так, то як і ким? Ці питання обговорили в колі слідчих, прокурорів, адвокатів, суддів і науковців під час дискусії #JustTalk. Модераторка: 🔸Віра Михайленко, Голова Вищого антикорупційного суду. Спікери, які задають тон дискусії: 🔸Володимир Сущенко, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова. 🔸Оксана Гузь, адвокатка, старша партнерка АО «ПРОВЕ». 🔸Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. 🔸Володимир Петраковський, старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії. __________________________________ 📌 Важливі моменти: 00:00 – Тизер . 00:37 – Занурення в тематику та представлення учасників дискусії. 04:21 – Володимир Сущенко про дискусію навколо ст. 214 КПК при розробці редакції Кодексу 2012 року: реєструвати все, перевіряти на наявність ознак злочину та закривати при їх відсутності? 13:10 – Про створення єдиного колл-центру, через який будуть надходити звернення щодо скоєних злочинів. 16:27 – Володимир Петраковський про пріоритезацію: що маємо розслідувати і чому саме це? 22:38 – Щодо комунікації з суспільством про пріоритети в розслідуванні. 24:56 – Олексій Кравчук про автоматичну реєстрацію заяви про злочин, дослідчу перевірку та проблеми менеджменту. 30:06 – Почуття безпеки чи безпека? Про недовіру суспільства до держави. 46:02 – Чи впливає зміст заяви на внесення/невнесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань? Тарас Семків про критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину. 01:00:22 – Про проблеми менеджменту, логістики та розподілу ресурсів. 01:30:39 – Алгоритм дій адвокатів – представників потерпілих у разі бездіяльності правоохоронних органів. 01:42:55 – «Втрата надії, що в країні є безпека», Масі Найєм про наслідки нереєстрації заяв про злочини. 01:57:22 – Ольга Семенюк щодо підвищення рівня внесення відомостей про злочин: лайфхак. __________________________________ 👉 Discussion paper доступний за посиланням __________________________________ Ми в соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹Telegram-канал 🔹Instagram 🔹Twitter

З 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. З лютого 2022 року їх кількість і тяжкість значно зросла. ☝️Невідворотність покарання за кожен міжнародний злочин — одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих. Їх ефективне розслідування вимагає значних ресурсів і відповідної компетенції слідчих, експертів, прокурорів та суддів. У зв’язку з цим, серед іншого, постає питання про спроможність держави задовольнити запит українського суспільства на справедливість, високий рівень якого демонструють останні опитування населення. ❓Які проблеми правосуддя за наслідками війни існують та які можливі рішення для забезпечення ефективного правосуддя в справах про міжнародні злочини, спілкувались під час 29-ї дискусії JustTalk. Модератор: 🔹Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду. Спікери: 🔹Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду. 🔹Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура, українська журналістка, ведуча, громадська діячка. 🔹Аліна Павлюк, юристка ULAG. 📒Discussion paper із описаними проблемами та пропозиціями щодо їх вирішення, доступний за 👉 посиланням. 🔎Дослідження «Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів/ветеранок та запит населення України». ________ Подія відбулася в межах співпраці JustTalk і ULAG, у взаємодії / спільно з коаліцією «Україна. П’ята ранку» за результатами проєкту з оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини, який реалізується ULAG та коаліцією «Україна. П’ята ранку». Цей захід повністю або частково фінансувався Програмою Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Його зміст є виключно відповідальністю організаторів і не обов'язково відображає позицію Посольства.

Вторгнення росії в Україну становить загрозу фундаментальним принципам міжнародної безпеки, які лежать в основі сучасного правового порядку. Світова спільнота має відповісти засобами юридичного переслідування винних осіб, а саме кримінальним провадженням стосовно винних у злочині агресії проти України. Експерти Open Society Foundations Justice Initiative підготували Модельний обвинувальний акт щодо президента росії путіна та семи інших російських високопосадовців, причетних до ініціювання, планування, підготовки та здійснення актів агресії проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року. 📌Текст документу українською мовою доступний на сайті JustTalk. У записі дискусії JustTalk під модеруванням Романа Романова, директора програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», обговорюємо: 🔸Підстави та зміст Модельного обвинувального акту у злочині агресії, вчиненому проти України: кого і як притягнуть до відповідальності? 🔸Різні моделі та механізми міжнародного правосуддя: який найкращий варіант для України з огляду на правову та політичну ситуацію у сфері міжнародного права та безпеки? 🔸Що зараз робить Україна, чому недостатньо національного кримінального законодавства та яка реальна перспектива правосуддя до та після закінчення збройного конфлікту? 🗣️Спікери: 🔸Джеймс Голдстон, виконавчий директор Open Society Justice Initiative, колишній прокурор МКС. 🔸Ерік Вітте, старший програмний менеджер Фундацій «Відкрите Суспільство». 🔸Антон Кориневич, Посол з особливих доручень МЗС України. 🔸Девід Донат Кеттін, Голова Секретаріату Parliamentarians for Global Action. 📌Ключові моменти: 00:00 — Тизер. 01:05 — Вступ модератора Романа Романова. 05:00 — Джеймс Голдстон пояснює для чого був підготовлений Модельний обвинувальний акт та яке його значення для майбутнього Трибуналу. 18:26 — Короткі (уточнювальні) запитання до виступу Джеймса Голдстона. 24:00 — Антон Кориневич пояснює юридичну модель і стратегію, яку обрав український Уряд — чому саме Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії та які його засадничі положення? 38:12 — Короткі (уточнювальні) запитання до виступу Антона Кориневича. 50:00 — Девід Донат Кеттін про різні моделі притягнення до відповідальності за злочин агресії: які альтернативи Спеціальному трибуналу можна запропонувати? Яку критику, обраної українським Урядом моделі, варто очікувати та чому? 1:12:24 — Ерік Вітте про те, які можливості подолання функціонального імунітету від кримінального переслідування керівництва російської держави наразі розглядаються і чи зможе Спеціальний трибунал їх подолати? 1:23:56 — Ерік Вітте та Джеймс Голдстон про ліміти моделювання моделі переслідування за злочин агресії — чи можуть це бути «судові палати» в межах інших механізмів і чи дійсно ми обмежені винятково Спеціальним трибуналом? 1:27:13 — Антон Кориневич про позицію Уряду щодо (не)ратифікації Римського Статуту та перспектив розвитку юрисдикції МКС щодо України. 1:30:27 — Девід Донат Кеттін про політичні аспекти притягнення керівництва росії за злочин агресії: як переконати інші держави у тому, що Україна заслуговує підтримки? 1:35:59 — Q&A session. 1:37:00 — Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту «війни» Офісу Генерального прокурора щодо порівняння моделей інших збройних конфліктів та України: в чому ключова відмінність. 1:46:02 — Підсумки та відповіді на питання: Джеймс Голдстон про те, чому темпоральний вимір модельного обвинувального акту не охоплює події 2014-2022 років, а розпочинається з 24 лютого 2022 року. 1:48:49 — Підсумки та відповіді: Антон Кориневич про «безпрецедентність» притягнення за злочин агресії на рівні права та поняття «агресія»/«повномасштабне вторгнення».

Серед спеціалістів у сфері міжнародного гуманітарного права й міжнародного права прав людини нерідко виникають різні бачення стосовно війни, дій збройних сил і цивільної адміністрації, питань евакуації та можливості наражання на небезпеку цивільного населення, що перебуває на сцені бойових дій. У записі дискусії JustTalk експерти розглядають два підходи до захисту цивільного населення — гуманітарний і правозахисний, а також відповідають на питання, як між собою співвідносяться дві системи міжнародного права, які захищають людину. Спікери: 🔹Володимир Яворський, Експерт Центру Громадянських Свобод 🔹Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини 🔹Захар Тропін, адвокат, доцент Кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Модераторка: 🔹Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця Слухайте до кінця! Це варто знати! 📌Ключові моменти: 00:00 – Тизер 01:10 – Вступ 03:00 – Вступне слово контентного редактора JustTalk Євгена Крапивіна про зміст дискусії 08:55 – Микола Гнатовський про співвідношення МГП та МППЛ в контексті збройного конфлікту та генезис формування МГП 15:42 – Микола Гнатовський про генезу формування МППЛ після ІІ-ї світової війни 22:00 – Секція питань: про співвідношення МГП та МППЛ як загального та спеціального, а також різні підходи в міжнародному праві до цього 23:36 – Володимир Яворський про доктрину праволюдяності 28:43 – Володимир Яворський про спільні принципи МГП та МППЛ для військових 30:30 – Володимир Яворський про ситуацію з заявами Amnesty International 33:02 – Секція питань: стосовно чинної юрисдикції МКС, зокрема відносно українських військовослужбовців 35:56 – Секція питань: чи повинна Україна розслідувати загибель українських військовослужбовців за процесуальним правом? 38:00 – Захар Тропін про превалюючу роль МГП в контексті збройного конфлікту 42:28 – Захар Тропін стосовно професійної деформації в комунікації та звіт Amnesty International в цілому 46:05 – Секція питань щодо імунітету комбатанта та процедурний обовʼязок розслідувати будь-яку смерть за ст. 2 Конвенції про захист прав людини 50:35 – Чи не створює нейтральний, однаковий підхід до держави-агресора та держави щодо якої здійснюється агресія ілюзію прийнятності агресивної поведінки? 01:00:10 – Стосовно статусу примусово мобілізованих осіб: чи набувають вони статусу комбатанта та що робити зі ст. 111 КК України (державна зрада)? 01:09:35 – Уточнення Миколи Гнатовського стосовно кола питань, що регулює МГП та субʼєкту відповідальності за злочин агресії 01:13:26 – Які очікування мають учасники дискусії стосовно дій правління Amnesty International? Що саме має вчинити організація з огляду на помилковість своїх тверджень щодо «тактики української армії», яка порушує МГП? 01:26:47 – Примусова евакуація цивільного населення: як саме має здійснювати її держава? Як попереджати? Чи має при наступі ворожих військ до неї вдаватись? 01:35:30 – Інформаційна відкритість під час війни: як будувати комунікацію міжнародним організаціям (і не тільки) під час гарячої фази війни? 01:46:32 – Микола Гнатовський про потреби української системи кримінальної юстиції в частині застосування положень МГП та МППЛ під час збройного конфлікту.

Про статус військовополонених, вимоги міжнародного гуманітарного права та їх застосування в умовах війни, юридичний вимір всіх дій стосовно військовополонених, політико-правову проблему обміну, кваліфікацію дій військовополонених за національним законодавством та практику розслідувань злочинів, де підозрюваними є військовополонені, дивіться у черговому випуску дискусії JustTalk. Модераторка: 🔹Віра Михайленко, суддя ВАКС. Учасники дискусії: 🔹Дмитро Коваль, юрист-міжнародник, к.ю.н., факультет правничих наук НаУКМА, експерт Truth Hounds. 🔹Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. 🔹Аліна Павлюк, Начальник організаційно-методичного відділу управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. ________________________________ 📌 Ключові моменти: 00:00 – Вступ 03:07 — Статус військовополоненого та розмежування військовополонених із іншими категоріями осіб, які визначає право збройних конфліктів. 07:07 — Права та гарантії осіб, які мають статус військовополонених. 09:05 — Для чого потрібні військовополонені та спеціальне регулювання щодо питань утримання військовополонених. 12:25 — Перетин статусів військовополоненого за міжнародним гуманітарним правом і підозрюваного у вчиненні [воєнних] злочинів у межах кримінального провадження. 15:25 — Захоплення в полон та обмін полоненими. 20:15 — Чи можуть найманці розраховувати на статус військовополоненого? 22:40 — Механізми розслідування фактів застосування катування до військовополонених. 26:03 — Відбування покарання та обмін військовополоненими, засудженими в Україні за вчинення злочинів. 29:05 — Особливості положень міжнародного гуманітарного права щодо статусу військовополоненого. 33:30 — Особливості розслідування фактів вчинення військовополоненими воєнних злочинів. 38:30 — Різниця у розслідуванні воєнних злочинів, імовірно вчинених військовополоненими, та інших категорій злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом. 41:30 — Процесуальний аспект обміну військовополонених, щодо яких здійснюється кримінальне провадження. 42:42 — Строки досудового розслідування для провадження щодо воєнних злочинів. 44:11 — Чи має значення громадянство військовополонених? 49:25 — Примусова мобілізація на окупованих територіях і як це корелюється з питанням громадянства та статусом військовополоненого. 52:28 — Положення міжнародного гуманітарного права та актуальність закріплених положень. 57:56 — Що відбувається у кримі

У новому випуску #JustTalk_Context в умовах війни говоримо з Ігорем Поночовним, керівником прокуратури АР Крим та міста Севастополя, про депортацію та примусове переміщення. Як кваліфікувати такі дії — як злочин чи порятунок населення? Що важливо враховувати прокурорам та слідчим при здійсненні досудових розслідувань за фактом порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах війни росії проти України. 📌Слухайте до кінця! Це варто знати! 00:00 – Початок 00:58 – Розмежування поняття примусового переміщення та депортації. 03:02 – Спільні ознаки примусового переміщення і депортації. 04:53 – Практика міжнародних судів. Чи достатньо справ, які можна використати як приклад для України? 06:36 – Чи може депортація як процес бути законною під час війни? 07:34 – У яких випадках переміщення особи є законним? Чи впливає бажання особи бути переміщеною на кваліфікацію діянь? 11:59 – Як впливає переміщення особи за межі державного кордону на кваліфікацію злочину? 18:50 – Як рф використовує недосконалість положень МГП та відсутність значної судової практики для коригування дій на полі бою по відношенню до цивільного населення. 21:22 – Специфіка визначення законного та незаконного переміщення особи під час війни. 37:00 – Категорії захищених осіб цивільного населення під час війни. 52:17 – Особливості переміщення особливо вразливих осіб. __________________________________ #JustTalk #JustTalk_Context